ПОТЕНЦІАЛ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА — комплекс взаємопов’язаних ресурсів і здатності до їх реалізації, що визначають його спроможність (інтелектуальну, технологічну, інформаційну, науково-дослідну, економічну тощо) приводити у відповідність до зовнішніх внутрішні можливості розвитку на основі постійного пошуку, використання й розвитку нових сфер і засобів ефективної реалізації наявних і перспективних ринкових можливостей. Структурна модель П.і.р. ФП наведена на схемі.
Схема. Складові П.і.р. ФП
Ринкова складова відображає ступінь відповідності внутрішніх можливостей розвитку ФП зовнішнім, які генеруються ринковим середовищем. Тобто ступінь відповідності інноваційних розробок ФП (існуючих і перспективних) потребам і запитам споживачів. Слід зазначити, що переважна більшість ідей нових товарів генерується на основі потреб ринку (75%), але ж і більшість їхніх невдач спричиняється саме ринковими факторами (75%). Аналіз ринкової складової інноваційного потенціалу повинна виконувати служба маркетингу. Інтелектуальна складова визначає можливості генерації й сприйняття ідей і задумів новацій і доведення їх до рівня нових технологій, конструкцій, організаційних і управлінських рішень (ідея — це найбільш загальне уявлення про новацію, а задум — варіант ідеї, виражений у зрозумілій для споживачів формі). Це передбачає наявність на ФП фахівців з творчим складом розуму, а не лише з високою фаховою підготовкою, здатних застосовувати свої знання і вміння, втілювати їх у інновації конкретної спрямованості, які відповідають потребам ринку. За її стан відповідальними є служба (відділ) кадрів і головний інженер. Кадрова складова характеризує можливості персоналу ФП застосовувати нові технології, реалізувати нові організаційні й управлінські рішення, розробляти і виготовляти нові ЛЗ. Тобто відбиває фахову підготовку персоналу ФП. Крім того, значною мірою ця складова характеризує управлінський апарат і систему управління підприємством, її гнучкість, адаптивність. За її стан відповідальними є служба кадрів і головний інженер. Технологічна складова відображає здатність оперативно перебудувати, переорієнтувати виробничі потужності ФП і налагодити економічно ефективне виробництво нових ЛЗ, що відповідають запитам споживачів. По суті, вона характеризує матеріально-технічний і технологічний стан ФП, наявність резервів чи можливості їх швидкого отримання, гнучкість обладнання і технологій, оперативність роботи конструкторських і технологічних служб. Достатність технологічного потенціалу на ФП забезпечують відділи головного технолога та головного механіка. Інформаційна складова демонструє інформаційну забезпеченість ФП, ступінь повноти, точності й суперечливості інформації, необхідної для прийняття ефективних інноваційних рішень. Загалом необхідною є інформація таких видів: характеристики споживацьких запитів, загальна ситуація на ринку, рівень конкурентної боротьби, найбільш перспективні напрямки розвитку виробництва, характеристики економічного, політичного, правового, соціального, технологічного, екологічного та ін. середовища господарювання, характеристики самого ФП і підприємств-конкурентів і т.п. Відповідають за інформаційну складову відділ науково-технічної інформації, відділ маркетингу. Інтерфейсна складова характеризує можливість приведення у відповідність і узгодження різноспрямованих інтересів суб’єктів інноваційного процесу: розробників інновацій, виробників нової продукції, інвесторів, постачальників вихідних субстанцій, матеріалів і комплектуючих, торгових і збутових посередників, споживачів, суспільства у цілому тощо. Особливо важливим є формування належної системи мотивації суб’єктів інноваційного процесу. Відповідає за стан інтерфейсної складової служба маркетингу. Науково-дослідна складова характеризує наявність започаткування результатів науково-дослідних робіт, достатніх для генерації нових знань, здатність проведення досліджень з метою перевірки ідей новацій і можливості використання новацій у виробництві нових оригінальних ЛЗ. Це передбачає існування на ФП підрозділів, які систематично виконують науково-дослідні роботи, а також наявність відповідного обладнання, що потребує систематичного і в достатніх обсягах фінансування як з власних, так і сторонніх джерел. За цю складову несуть відповідальність науково-дослідні підрозділи (лабораторії) і особисто головний інженер. Фінансова складова характеризує можливість забезпечувати фінансовими ресурсами проекти інноваційного розвитку, а також фінансову стійкість ФП у процесі їх реалізації. За цю складову відповідають фінансові й економічні служби ФП. Організаційно-управлінська складова характеризує наявність сприятливих організаційно-управлінських умов забезпечення інноваційної діяльності: організаційну структуру, систему управління, механізми мотивації, інноваційну культуру тощо. Відповідальними за стан цієї складової є керівники підприємства, включаючи керівників його структурних підрозділів.
Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління. — Х., 2003; Гриньова В.М., Козирєва О.В. Соціально-економічні проблеми інноваційного розвитку підприємств: Монографія. — Х., 2006; Гусаков М. Формирование потенциала инновационного развития // Экономист. — 1999. — № 2; Посилкіна О.В. Інноваційно-інвестиційний розвиток фармацевтичного виробництва: проблеми фінансового забезпечення: Монографія. — Х., 2002.